2019 рік оголошено  Роком  Китаю в Україні!

   2019 рік    оголошено роком   Китаю в Україні. Відповідних домовленостей було досягнуто під час зустрічі прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана з віце-прем'єром Державної Ради Китаю Ма Каєм.

     У  заочну віртуальну подорож  до Китаю  «Китай разом  із нами пізнавай» запрошуємо  користувачів   бібліотеки 20 лютого.

    На вас чекає зустріч з історичними та культурними пам’ятками країни, яким вже більше 5000 років. Вразить чудовий та дивовижний тваринний і рослинний світ Китаю, ви зустрінете Китайський Новий.

29 січня

Гірко плаче Україна за своїми синами

П’янила ниву кров їх чиста

Звершилося: вже бій стихав,

І впали всі героїв триста!

Останніх, смілих – гнів садиста

В полоні всіх закатував.

   29 січня ми відзначаємо 100-річчя бою під Крутами. Це одна із найтрагічніших сторінок в історії України. Молоді юнаки повстали проти більшовицьких загарбників під станцією Крути. У нерівному бою зійшлося дві сили: менша, але мужня і волелюбна, і більша — жорстока і кривава. Українські війська, які складалися зі студентів і учнів старших класів під керівництвом Аверкія Гончаренка, вступили в нерівний бій з більшовицькою Червоною Армією. В умовах відсутності української регулярної армії саме українській молоді довелося стати на захист Батьківщини. Трагічна доля спіткала більшість із них, але померли вони за Україну.

   29 січня  назва невеликої станції  Крути, що розташована на Чернігівщині уздовж лінії Бахмач-Київ, ознаменувала відлік нового духовного злету нації,  – саме там, у 1918 році відбувся бій, що на довгі роки став одним із символів боротьби українського народу за свободу і незалежність.
   Йшов 1918 рік. Четвертим Універсалом Центральна Рада проголосила Українську Народну Республіку самостійною, ні від кого незалежною, суверенною державою. Проте більшовицька влада не хотіла так просто віддавати свого «молодшого брата». У той важкий і грізний час на оборону рідного краю стали лише невеликі частини ідейних борців. У Києві сформувався курінь із студентів та учнів гімназії. Їх було 300. 

   Наступав холодний ранок 29 січня 1918 року. О 9.00 годині розвідка донесла, що більшовики наступають. Молоді герої стали готуватися до бою. Юнаки мужньо відбивали атаки ворога, не залишаючи своїх позицій. Сили були надто нерівні. Коли зачорніла ніч, на крутянських полях лежали сотні  трупів.   Кров під Крутами не була пролита марно. З неї, наче з безсмертя, розцвітають пелюстки Волі. Вже 29 січня 1919 року на роковини бою під Крутами, до Аскольдової могили героїв прийшли студенти й гімназисти. Вони дали клятву на вірність Україні, на вірність тим ідеям, за які життям заплатили герої. Ми маємо пам’ятати, що серед цих 300 героїв був і наш земляк, єдиний галичанин родом із села Тяпче - Микола Корпан.
   Крути, без сумніву, були, є і будуть завдяки героїзму молодих студентів,однією з героїчних сторінок нашої історії. Битва під Крутамистала початком нової доби в історії України. Без Крутів навіть Акт злуки 22 січня 1919 року був би лише документом. Герої не вмирають, вони живуть у пам’яті і справах наступних поколінь.
   Історія повторюється. Сьогодні, через 100 років, нашим воїнам знову прийшов час відстоювати незалежність нашої Батьківщни у війні з тим же ворогом. Щодня гинуть юнаки – чиїсь сини, брати, чоловіки…

   Кожного року наша книгозбірня віддає належну шану юним героям України. З цієї нагоди для своїх користувачів ми облаштували тематичну викладку літератури «Нема любові понад ту, що окропила кров’ю Крути…»  та підготували і провели годину - реквієм    « Гірко плаче Україна за своїми синами».

27 січня 

Голокост – це жах, це біль

   27 січня у всьому світі відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Голокост – це події, пов’язані з великими людськими втратами.

 Працівники  сільської  та  шкільної  бібліотеки  провели годину пам’яті  «Голокост – це жах, це  біль»

   Вони  у своїй розповіді назвали історичні факти, які увійшли в історію, як трагедія ХХ століття та передали всю глибину трагізму приречених на смерть людей, діти дізналися, що  означає це вбивче слово, вшанували пам’ять   невинно убієнних , ознайомилися з  книгами.

22 січня 2019 року

Українці відзначають одне із найважливіших національних й державних свят – День соборності.

Саме цього дня, рівно сто років тому, дві українські землі, які кілька століть були політично розірвані – cтали частиною однієї спільної національної держави – Української народної республіки (УНР). 

  До  цього свята  сільська бібліотека провела  історичний  колаж "Соборна мати-Україна одна на всіх, як оберіг" для членів «Центру соціальної активності людей похилого віку», що діє при бібліотеці в рамках проекту від німецького фонду «EVZ».

Присутні на заході люди похилого віку переглянули документальний фільм про становлення української держави. Бібліотекар зробила огляд книжкової викладки, а учасники чоловічого ансамблю "Козацький передзвін" виконали патріотичні пісні.

Закінчилося свято чаюванням та "солодким столом"

 Різдво починається, день усміхається!

            

 Мир тобі, українська хатино,

Хай святиться тут Боже ім’я,

Хай панує між вами щоднини

Щире слово і правда свята.

   Багато століть тому назад у небесах спалахнула  Віфлеємська зоря, що віщувала прихід у світ Любові, Чистоти, Віри й Надії. Багато часу пройшло, але щороку відблиск цієї Зірки запалює в будинках різдвяні свічі, будячи в наших серцях Віру у Добро та Любов.

   7 січня особлива духовна радість обіймає кожного з нас, бо цей день – незвичайний. Ми прославляємо одну з найвеличніших подій Священної історії щирим і сповненим радості привітанням: „Христос рождається – славіте Його!”

   Різдво Христове належить до великих християнських, так званих дванадесятих свят, які церква відзначає особливо урочисто. За біблійними свідченнями цього дня народився Син Божий — Ісус Христос, якому люди поклоняються вже два тисячоліття.

Свято Різдва Христового торкає струни людської душі і кличе до радості. Серце кожного прагне пережити все, що відбувалося в ту неповторну Святу ніч. А вранці прозорий дзвін оголосить про народження Христа, і в чистому голосі молитви, що летить угору, буде та ж сама Віра в Добро й Любов...

   Різдвяна пора повна чудес. Різдво Христове закликає нас шанувати всі творіння, які витворив Бог, зберігати природу – ріки, поля, ліси, тваринний світ, охороняти їх від винищення й забруднення. У світлі Різдва Христового людина повинна прагнути очиститися від скверни, відродити наші душі й серця у покаянні, любові і всепрощенні. Різдво Христове — як нове очищення, воно виводить нас з темряви до світла, зцілює духовно, об’єднуючи в єдину могутню християнську родину.

   У цей надзвичайно складний час становлення нашої держави ми всі повинні пройнятися духом любові й будувати нове життя у світлі Христових заповідей і моралі. І нехай оцей всемогутній, преображаючий дух, світлого Народження Христового запанує в наших серцях.

З Різдвом Христовим!

Доброї долі, достатку доволі,                                          Смачної куті , добра у житті!

14 жовтня

Сила нескорених

Вони — солдати, що кладуть життя,

Заради нас і мирного світання.

І без імен помолимось за них,

За трошки вдачі світлої, простої.

В час зрад страшних і втрат таких гірких,

І без імен вони для нас герої.

    Любов до свого народу, до своєї землі починається із знання народних традицій, обрядів, звичаїв, зі знання багатющої історії українського народу. Наша рідна Україна – славна і чудова земля із широкими чистими річками, мереженими нивами. Оскільки в героїчному найбільше виявляється національний характер народу, його душевна краса, його талант, то такі сторінки історії особливо хвилюють і наповнюють нас гордістю.

   

14 жовтня день захисника́ Украї́ни — свято, що відзначається в Україні  у день святої Покрови Пресвятої Богородиці водночас з днем Українського козацтва.

    Походження свята Покрова  пов’язане із легендою про захист Богородицею своїм покровом Константинополя.   Покрова Пресвятої Богородиці була одним з найголовніших свят запорізьких козаків. Відомий дослідник Запоріжжя Дмитро Яворницький писав: «…під покровом Богородиці запорожці не боялися ні ворожого огню, ні грізної стихії, ні морської бурі».

     Для нас це свято не тільки народне і релігійне, а й національне. Воно єднає країну, закликає усіх до згуртованості перед сучасними викликами та загрозами. Нині, коли на східних теренах України точиться боротьба за незалежність і суверенітет держави, маємо бути гідними спадкоємцями духовних цінностей та продовжувачами багатих традицій і славних справ предків. Цим зумовлено рішення встановити День захисника України саме 14 жовтня, який має стати святковим для сучасних воїнів та суспільства в цілому. Він має символізувати нерозривний зв’язок усіх поколінь захисників України.

      Сьогодні ми з гордістю вшановуємо подвиг нескорених українців і висловлюємо слова щирої вдячності людям , які захищали Соборність і незалежність України в 20 столітті і продовжують її відстоювати в 21 столітті.

    Українська армія по праву пишається своєю історією, своїми традиціями. Ніколи наші війська не загарбували чужих територій, не посягали на чуже добро, чужі землі, ніколи не були агресорами.

    Схилімо голови низько перед пам’яттю і подвигом славних синів, славних воїнів – визволителів і промовимо молитву за душі загиблих.

        Наша бібліотека завжди долучається до святкування цього дня в історії нашої держави. Для своїх користувачів ми облаштували тематичну викладку літератури  « Козацькому роду - нема пе6реводу», а також  спільно з школою підготували ігрову пізнавальну програму « Козаку найперше воля, козаку найперше честь»

30 вересня - ДЕНЬ БІБЛІОТЕК !

Це джерело ідей, думок скарбниці...

Коли у вересні кружля осінній лист 

І ллється з неба сонячне проміння,
Вшановуєм бібліотечний хист,
Бібліотечну мудрість, працю, вміння.

   30 вересня – Всеукраїнський день бібліотек.  Це свято численної категорії працівників культури – бібліотекарів, за словами художника і філософа Реріха “Перших вісників Краси і Знань”, тих, хто зберігає і передає нащадкам найдорожче, що накопичило людство – інтелектуальний доробок, хто професійно виконує свої обов'язки і відкриває читачам красу і силу слова, несе їм “розумне, добре, вічне” – книгу. Адже бібліотеки є єдиною надійною і незнищенною пам’яттю людського роду.

   Свято бібліотек – це, передовсім, свято книги, великдень нашого духу, що починається із Сковороди та Котляревського, духу, що вийшов із «Кобзаря» Шевченка, через  святий собор Гончара і чорну голгофу Стуса, катівні Теліги і душевний біль Ліни Костенко.

   Бабине літо і свято великого, духовного багатого колективу бібліотечних працівників!   Скільки людських сердець пересіялось через  руки і душу бібліотекарів, скільки широких шляхів відкрили ці люди для найменших, скільки збережено і впорядковано ними книг…

   Давним давно людина почала збирати книги. Багаті правителі вважали за свій обов’язок та честь мати при своїх палацах бібліотеки. Ще і слова такого не було „Бібліотека”, а зібрання книг уже існувало. А називались вони ось як:  „Пристанище мудрості”, „Аптека для душі”, „Дім порад і настанов”.

Сучасна бібліотека – це не просто книгозбірня, а й відкритий кожному безмежний інформаційний світ; це храм духовності, до якого завжди можна прийти не тільки в пошуках істини, а й за розрадою, прагненням досягти душевної рівноваги.

   Символічно, що саме в день Віри, Надії, Любові та їх матері Софії відзначається це свято.

Це свято всіх причетних до бібліотек, всіх, хто любить книгу і хто присвятив своє життя подвижницькій праці на ниві просвіти.

Тож з святом вас, шанувальники книги та дорогі колеги!!!

 27 липня 2018 року
Урок краєзнавства
Відбулася екскурсія по святих місцях рідного краю  для читачів Євгенівської сільської бібліотеки. Всі бажаючі відвідали церкву в сусідньому селі. Настоятель храму отець Василь провів службу та познайомив з історією церкви.

Дякуємо спонсорам Кормишкіну Ю.А. за наданий транспорт.

12 липня  з 10.00 до 12.00 год. в бібліотеці відбудеться скайп-зустріч з пенсійним фондом!!!

Всіх бажаючих знайти відповіді на свої запитання запрошуємо до сільської бібілотеки.

28 червня

Оберіг нашої державності

 28 червня наша країна відзначає День Конституції. Саме 22 роки тому в Україні було прийнято Основний Закон держави. Цей акт закріпив незалежність українського народу, зробив його справжнім володарем суверенітету.

Щоб ознайомити школярів з історичними передумовами прийняття Основного Закону України, прослідкувати шлях, пройдений нашою державою від Конституції Пилипа Орлика до прийняття нової Конституції України, бібліотека  запросила на годину спілкування «Конституція – паспорт держави» .

Бібліотекар розповіла дітям, про те як «народжуються» закони; пояснила, що Конституція надає дітям рівні права та не допускає жодного насилля над дитиною.

В читальному залі бібліотеки діє розгорнута книжкова виставка-перегляд «Могутня ріка Української історії».

Виставка дає можливість зрозуміти, яким важливим і важким був процес створення власної Конституції та відображає найважливіші шляхи становлення українського конституціоналізму.

 Запрошуємо для перегляду!

Літня мандрівка книголюбів

"Канікули! Канікули!" -

Співає все навколо.

Канікули, канікули,

Канікули у школі! 

   Літо – найулюбленіша пора всіх дітей, пора розваг та веселощів. Останніми роками бібліотеки стали місцем, де можна цікаво, весело, а головне – корисно провести свій літній відпочинок.

   Саме тому у нашій бібліотеці проходить ряд різних заходів: вікторини, конкурси, інтернет-мандрівки.

   А яке літо без улюблених мультфільмів, діти переглядають багато цікавих казкових фільмів.

    Від маленьких дошкільняток до учнів старших класів юні користувачі приходять щодня у бібліотеку, щоб підібрати собі 

літературу, поспілкуватися, прочитати щось цікаве.

    В нашій бібліотеці на вас чекають комп’ютерні ігри, конкурси малюнків, майстер-класи. Наша мета - показати дітям, що бібліотека не тільки «дім» книг, але  і територія захоплюючих і  веселих подорожей. 

Працюючи з юними користувачами  ми самі стаємо трішки дітьми.

    Кожен з нас із сумом згадує найкращу пору життя - дитинство. Адже, саме в цей безтурботний період ми по-справжньому можемо насолоджуватися життям. А зараз це домагають нам зробити наші маленькі читачі.

       У нашій бібліотеці завжди весело, затишно, комфортно та прохолодно.

      На канікулах сумувати ніколи – приходь до бібліотеки за втіхою!

1 червня

 Краса землі моєї - діти

Добрий день усім вам, діти!

Свято знов, і час радіти,

Що живемо ми всі на світі

В морі сонця, в морі квітів

Коли в небі сонечко сміється,

А в полі, лузі квіти розцвітають.

Тоді з прекрасним святом –

З Днем захисту дітей вітають.

Щороку в перший день літа відзначається Міжнародний день захисту дітей – прекрасне свято радості та надії. Адже саме в дітях ми хочемо бачити здійснення своїх мрій і сподівань. Прагнемо, щоб вони росли здоровими та радісними, прославляли свої родини і рідний край.

З цієї нагоди в бібліотеці було проведено годину права «Знай свої права дитино». Також наші читачі мали змогу вийти із затишного приміщення бібліотеки й  грати у рухливі та настільні ігри на вулиці - перед входом до бібліотеки.

 До уваги наших читачів було створено інформаційний список літератури «Новинки нашого фонду», в якому представлені книги, які навчать бути чесними, готовими боротися за правду, совісність, повагу до людей і до себе, любові до знань

і до праці. Адже всі ці риси ненав’язливо входять у свідомість дитини через спілкування з хорошою книгою.

День захисту дітей – це не тільки веселе свято для самих дітей, це і нагадування суспільству про необхідність захищати права малечі, щоб усі діти росли щасливими, вчилися, займалися улюбленою справою і в майбутньому стали хорошими  громадянами своєї країни.

8 травня

Пам"ятаймо заради майбутнього

 

Ми свято шануємо пам'ять усіх,

Хто власним життям нашу юність зберіг,
Хто впав за свободу у грізну годину,
За землю священну, за Україну!

    День пам’яті полеглих у  Другій Світовій війні - це лише часточка великої данини, пошани полеглим і живим ветеранам, які своєю кров’ю відстояли нашу свободу. Мало залишилось учасників тих подій, але всі ми щиро вдячні їм.

   9 Травня - день пам'яті і скорботи. Вклонімося усім полеглим, схилимо голови в журбі й задумі. Покладімо квіти до могил, в молитві пом'янімо всіх, хто не повернувся з тієї проклятої для всього світу війни.

    Наш народ пишався тим, що у складні 90 – ті Україні вдалося зберегти мир. Але війна не обійшла нашу державу тепер. З березня 2014 року наша країна знаходиться в стані неоголошеної війни. Багато страждань випало на долю нашого народу за цей час, але він проявив свій незламний дух.

    Ми  не особливо звертали увагу на слова «Слава Україні - Героям Слава!», а тепер вони набули нового святого змісту.

     Нині це віддання особливої шани тим, хто у напружений, найкритичніший і найважливіший момент життя нашої країни не відступив і пожертвував собою заради своєї Батьківщини.

    Вшануймо пам’ять тих, хто загинув в роки Другої світової війни, хто звеличив нашу землю, Героїв Небесної Сотні, воїнів та інших загиблих на Сході України у боротьбі за правду, справедливість, свободу, цілісність та єдність нашої держави.

    Наша книгозбірня теж вшановує цей день в історії. Сьогодні, біля обеліска Слави спільно з школою провели літературно – музичну композицію «Пам’ятаймо заради майбутнього».

 Коли життя знов набирає сили,

У всі свята нехай воно палає.

А безіменні ті могили

Хай вдячна пам’ять наша звеличає!

26 квітня

 Чорна трагедія на кольоровій землі

Чорнобильський вітер по душах мете,

Чорнобильський пил на роки опадає…

Годинник життя безупинно іде,

Лиш пам'ять, лиш пам'ять усе пам’ятає…

      Весна… Чорнобиль… Ту мирну весняну українську ніч на берегах Прип’яті люди ніколи не забудуть. Вона була, як зараз усім здається, найтихішою і найтеплішою,  і не сповіщала про біду. Навпаки всім жителям містечка атомників ще звечора, під вихідний, жадалося отримати від природи хорошу погоду.

   Проте в ту саму ніч з 25 на 26 квітня,   коли всі спали безтурботним сном,   відлік часу став уже не мирним, а бойовим і аварійним. Відлік пішов на хвилини і секунди. О першій годині 23 хвилини над IV реактором Чорнобильської атомної електростанції нічну пітьму розірвало велетенське полум’я.   Біда розчинилася у духмяному повітрі, у біло-рожевому цвітінні яблунь та абрикос, у воді сільських криниць, у всій красі. Та хіба тільки в ній? Вона розчинилась у людях. Ця трагедія увійде в історію, в усі хроніки  людства як невигойна рана на тілі України. Увесь цей жах відгукнувся болем у серцях мільйонів людей.

     Поля і луки, ліса і озера, річки і ставки Чорнобиля  тяжко вражені невидимою хворобою. Дичавіє земля, хоча ще квітують і родять сади. Ніхто не споживає тих гірких плодів, ніхто не йде до лісу за його цілющими дарами; не п'є води, насиченої радіоактивною отрутою. Чорною плямою на нашій блакитній планеті стала Чорнобильська катастрофа. 32 роки пройшло з тих пір, 32 роки смертоносна пилюка з ядерної печі покриває білі хати, поля і ліси, 32 роки цвітом скорботи і суму зацвітають Чорнобильські сади.  І скільки б не минуло років, все одно  слово про Чорнобиль полум'янітиме чорним вогнищем скорботи. Чорнобильська аварія стала для нас уроком, за який заплачено дорогою ціною.

   Наче збулися пророчі слова Апокаліпсису від Іоанна Богослова про зірку Полин (як відомо, чорнобиль — трава родини полинових) «Засурмив третій Ангел, — і велика зоря спала з неба палаючим смолоскипом. І спала вона на третину річок та водні джерела. А ймення зорі тій Полин. І стала третина води як полин, і багато людей повмирали з води, бо згіркла вона...».

      Наша пам'ять і пам'ять багатьох наступних поколінь знову і знову буде повертатися до трагічних квітневих днів 1986 року, коли ядерна смерть загрожувала всьому живому і неживому. Урятований світ — найкращий пам'ятник тим, хто загинув у чорнобильському пеклі. Пам'ятаймо про них і робімо усе, щоб ніколи не падала на землю гірка зірка Полин...

      Наша книгозбірня  щороку  приєднується до відзначення цієї дати. Цього року ми облаштували, для наших користувачів, тематичну викладку літератури «Правда про Чорнобиль» , а також провели годину пам’яті «Чорна трагедія на кольоровій землі»

 21 березня

Поезія – це дзеркало душі 

«Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі» Ліна Костенко.

У 1999 році на 30 сесії генеральної конференції ЮНЕСКО було вирішено відзначати Всесвітній день поезії 21 березня. 

«Поезія, - говориться в рішенні ЮНЕСКО, - може стати відповіддю на найгостріші і найглибші духовні питання сучасної людини, але для цього необхідно привернути до неї широку суспільну увагу.»

По всьому світу володарі рими, їх музи і шанувальники відзначають День поезії. День, який покликаний об'єднати всіх тих, хто відданні віршам.

Мабуть, не знайдеться в світі людини, яка б не знала на пам’ять хоча б одного віршованого твору.

Поезія надихає, звеличує, штовхає на подвиги. Вірші поетів окриляють закоханих романтиків, запалюють відчайдушних любителів пригод, спонукають до боротьби за свої права.

Вітаємо всіх шанувальників поетичного слова, та запрошуємо до бібліотеки.